Віта-Лито́вська

Віта-Лито́вська  (з I пол. XX ст. до 2018 — Чапаєвка) — село на півдні Києва, розташоване між селом Пирогів, місцинами Кончою-Заспою, Дніпром і Жуковим островом. З 1957 року — у складі Києва. У різні часи селище мало також назву Вєта Литовська або Віта Хотовська - читата далі... 

Віта Литовська. Місцевість, колишнє село в Голосіївському районі. Простягається між вулицями Академіка Заболотного, Лютневою, заплавою Дніпра, лісовим масивом Конча-Заспа й схилами над Червонопрапорною, Комунальною й Крутою вулицями. Перетинається Дніпропетровським та Столичним шосе й залізницею Київ—Миронівка. Прилягає до місцевостей Острів Водників, Жуків острів, Конча-Заспа, Пирогів і Церковщина. Включає в себе місцевість Борзаків хутір. На території Чапаєвки виявлено залишки культури доби мезоліту (10—8-го тисячоліть до н.е.), трипільської, дніпро-донецької та зарубинецької культур. Від 1602 року фігурує як с. Віта Литовська, що вказує на його більш давне походження (від доби належності цих земель до Великого князівства Литовського). Віта — річка, що перегинає село з південного заходу на північний схід (вздовж сучасних Лісоводної, Риболовецької, Вітавської та Лютневої вулиць) і впадає в Дніпро; назва — від давньослов’янського «віта» — фортечна вежа.За дорадянської доби Віта Литовська було у володінні Видубицького монастиря. У ХІХ — на початку XX століття згадувалася також як Віта Хотівська (входила до Хотівської волості Київського повіту), Віта Видубецька та Віта Монашеська. У 1930—1937 роках входила до Київської приміської смуги. З 1937 року — під сучасною назвою, на честь героя громадянської війни В. І. Чапаєва. У складі Києва — з 1957 року. Включає 24 вулиці й провулки. Джерело - Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. - К.: Видавництво «Павлім», 2003. — С. 112.


Підписатися на: Дописи (Atom)