Пирогів

Пирогів — колишнє село, а нині місцевість, в південній частині Києва. Розташоване між Корчуватим, Китаєвим і селищем Віта-Литовська. Головні вулиці —Червонопрапорна, Лауреатська, Фестивальна
....
«Пирогове» або «Пирогово» — невірна назва селища «Пирогів» та Музею народної архітектури та побуту України, що розташований поблизу. «Пирогове» є калькою з невірної назви російською мовою. Правильно російською: рос. «Пирогов», «Музей в Пирогове».
- читата далі...
Матеріал із Вікіпедії — вільної нциклопедії.

Пирогів. Історична місцевість, колишнє село в Голосіївському районі. Включає поселення Пирогів (основні вулиці — Пирогівський шлях, Лауреатська, Фестивальна) і Музей народної архітектури, і побуту України (діє з 1976 року). Головна вулиця — Червонопрапорна. Перетинається залізницею Київ—Миронівка (залізнична станція Петро Кривонос).
Прилягає до місцевостей Китаїв, Корчувате, Мишоловка (через лісосмугу), Феофанія й Чапаєвка. На території Пирогова виявлено пам’ятки матеріальної культури залізного віку, римські монети ІІ—ІІІ століть. Уперше згаданий у 1627 році як поселення Пирогівка — володіння Києво-Печерської лаври. У 1720 році фігурує як с. Пирожов. В 1930—1937 роках — у складі Київської приміської смуги. У межах Києва — від 1957 року. Під час прокладання залізниці Київ—Миронівка (введена вексплуатацію в 1983 році) і влаштування промзони між нею, і Червонопрапорноювулицею частину житлової садибної забудови Пирогова було знесено. Нині вПирогові — 11 вулиць, більшість з яких фігурують під сучасними назвами з 1957року. Топонім «Пирогів» дав назву Пирогівському шляху (з 1958 року —Червонопрапорна вулиця) та Новопирогівській вулиці - читати далі...
Джерело - Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. - К.: Видавництво «Павлім», 2003. — С.79.