Паньківщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. 


Паньківщина: дивовижний берег. Усе почалось із річки Либідь. Колись існувала така річка у Києві, притока Дніпра. Була вона широкою і повноводою, своєю невпинною течією обертала млинові колеса, гостинно приймала вітрильні судна й вантажені баржі. Зараз побачити її складно, бо лишився від неї самий брудний потічок. Утім, київський рельєф назавжди закарбував слід зниклої річки Либеді у її високих крутих берегах - читати далі... 
Джерело  - сайт ОТРОК.ua.








Простягається між вулицями Тарасівською, Гетьмана Павла Скоропадського і залізницею Київ—Полтава. По центру хрестоподібно перетинається Паньківською та Микільсько-Ботанічною вулицями. Прилягає до місцевості Новоє Строеніє. Назва — від родини Паньковичів (Панькевичів), які володіли цими землями у 1516—1570 роках: намісника київського митрополита Васька Паньковича і його сина Максима (Паньковичі також володіли маєтками на Лисій горі та на лівобережжі Києва). Згодом Паньківщина належала Софіївському монастирю, від 1786 року — у казенному володінні. Востаннє згадується як окреме поселення у 1837 році, коли її колишню територію було переплановано і перебудовано (склалася сучасна мережа вулиць); відтоді Панківщина фактично злилася з Новим Строєнієм. Нині частково збереглася забудова XIX — початку XX століття.Джерело - Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. - К.: Видавництво «Павлім», 2003. — С.75.