Церковщина

Церковщина — історична місцевість на території
Голосіївського району міста Києва. Церковщина (Вільний) розташовується між Пироговим,Голосіївим, Феофанією і південними кордонами району. Назва свідчить про переважання в цій місцевості церковних будівель - читати далі...
Матеріал із Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Церковщина. Гнилеччина. Глинець. Історична місцевість у Голосіївському районі. Простягається між Дніпропетровським шосе й межею міста. Прилягає до місцевостей Конча-Заспа, Чапаєвка й с. Лісники Києво-Святошинського району. На території Церковщини знайдено залишки трипільської, зарубинецької, трипільської та інших давніх культур. Згадується від доби Київської Русі як Гнилеччина, Гнилець, Глинець у зв’язку зі спорудженням тут Гнилецького монастиря (у 1125—1132 роках). Його назва, за однією версією, походить від заболоченого характеру місцевості (деякий час фігурувала як Гадюча балка), за іншою — від наявних у цій місцевості великих глиняних покладів, що дозволяли розгорнути тут спочатку гончарне, а згодом і цегляне виробництво. На користь другої версії свідчить також місцевій мікротопонім Колнин луг (від давньоруського «кол» — глина). У 1654 році Гнилець згадується як володіння Видубицького монастиря. Після відкриття тут в 1831 році давньої Феодосієвої печери, що в XI—ХІІ століттях була притулком для ченців із сусідніх монастирів, утверджується назва Церковщина. Від 1833 року (імовірно, до 1919 року) Церковщина перебувала у власності Братською монастиря. У 1920-і роки поселення на Церковщині фігурує як радгосп Церковщина, від 1932 року — хутір Вільний, розташований праворуч від Дніпропетровського шосе. Джерело - Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. - К.: Видавництво «Павлім», 2003. — С. 111.