Конча-Заспа

Конча-Заспа — історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва (частково і Обухівського району). Охоплює селища Чапаєвку, Козин і Плюти, дачну та лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра - читати далі...
Матеріал із Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Конча-Заспа. Історична місцевість, лісовий заповідник, зона відпочинку в Голосіївському районі. Пролягає між Дніпром, селищем Чапаєвка, залізницею Київ—Миронівка і межею міста. Прилягає також до місцевості Церковщина. Назва місцевості походить від озер Конча і Заспа, що в давнину утворилися з рукавів Дніпра (на планах та в документах XVIII—XIX століть вже фіксуються як самостійні водойми). У свою чергу, назви цих походять від місцевих діалектних слів: «заспа» — мілководне озеро або річковий рукав, «конча» — поросле очеретом та іншою болотною рослинністю або напівпосохле та пересипане піском колишнє дно річки.Вперше ця місцевість згадується як Конча або Глушець у XVI столітті, а в 1607 році озеро та урочище Заспа фігурують як володіння Видубицького монастиря. У 1772 році Конча зафіксована як урочище в Трипільському бору (від розташованого неподалік с. Трипілля). У XIX столітті фігурують хутір та озеро в урочищі Заспа, що належали Софіївському монастирю (в 1919 році озеро Заспа націоналізовано. Назва «Конча-3аспа» вживається від початку XX століття, коли ці землі належали Видубицькому і Введенському монастирям. У 1930—1937 роках Конча-Заспа — у складі Київської приміської смуги. У межах Києва — від 1957 року. Нині Конча-Заспа найбільше відома як місце розташування численних санаторіїв, будинків відпочинку і урядових дач. 
Джерело - Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. -К.: Видавництво «Павлім», 2003. — с.51.